Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дучимінська Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Дучимінська Т. І. Психолого-педагогічні умови подолання особистісної безпорадності у навчальній діяльності студентів [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська // Наука і освіта. - 2014. - № 6. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2014_6_12 Обгрунтовано психолого-педагогічні умови подолання особистісної безпорадності в навчальній діяльності студентів, в структурі якої визначено наступні складові: когнітивний, мотиваційно-поведінковий, емоційний. Виділено основні діагностичні критерії сформованої безпорадності студентів: песимістичний атрибутивний стиль, низька самооцінка емоційних станів, низька мотивація досягнень, низький рівень суб’єктивного контролю (264 студенти III курсів ВНЗ). На основі результатів статистичного аналізу встановлено кореляційні зв’язки між складовими когнітивного, емоційного та мотиваційного компонентів. Викладено комплексну програму подолання особистісної безпорадності в двовекторному вимірі її реалізації: робота зі студентами щодо розвитку оптимістичного атрибутивного стилю, роль науково-педагогічних працівників у подоланні особистісної безпорадності студентів. Названо етапи реалізації програми: методичний семінар та проведення психологічного тренінгу зі студентами з високим рівнем вираженості безпорадності. Наведено статистичні дані узагальненого порівняльного аналізу основних показників вираженості особистісної безпорадності студентів до та після експерименту. Підтверджено ефективність запропонованої програми, в основі якої поєднано застосування значень внутрішніх чинників і чинників ситуативного характеру.Обоснованы психолого-педагогические условия преодоления личностной беспомощности в учебной деятельности студентов, в структуре которой определены следующие составляющие: когнитивный, мотивационно-поведенческий, эмоциональный. Выделены основные диагностические критерии сложившейся беспомощности студентов: пессимистический атрибутивный стиль, низкая самооценка эмоциональных состояний, низкая мотивация достижений, невысокий уровень субъективного контроля (264 студента III курсов ВУЗ). На основании результатов статистического анализа установлены корреляционные связи между составляющими когнитивного, эмоционального и мотивационного компонентов. Изложена комплексная программа преодоления личностной беспомощности в двохвекторном измерении: работа со студентами по развитию оптимистического атрибутивного стиля, роль научно-педагогических работников в преодолении личностной беспомощности студентов. Названы этапы реализации программы: методический семинар и проведение психологического тренинга со студентами с высоким уровнем выраженности беспомощности. Представлены статистические данные обобщенного сравнительного анализа основных показателей выраженности личностной беспомощности студентов до и после эксперимента. Подтверждена эффективность предложенной программы, в основе которой объединены общие факторы и факторы ситуативного характера.The article presents the theoretical analysis of the psychological phenomenon of personal helplessness, its manifestations on cognitive, motivational and emotional levels and the negative impact of helplessness on the effectiveness of individual’s leading activity is demonstrated. Based on the analysis of existing approaches to the correction of personal helplessness and results of its empirical study the comprehensive program for overcoming personal helplessness in studying has been developed and tested. | ||
| 2. | 
Дучимінська Т. І. Соціально-психологічний тренінг як засіб корекції проявів особистісної безпорадності студентів [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська // Психологія: реальність і перспективи. - 2015. - Вип. 4. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2015_4_24 | ||
| 3. |
Дучимінська Т. І. Психологічна діагностика особистісної безпорадності [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська // Психологія: реальність і перспективи. - 2016. - Вип. 6. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2016_6_13 | ||
| 4. | 
Дучимінська Т. І. Психологічний аналіз проявів емоційного дефіциту особистісної безпорадності в навчальній діяльності студентів [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська, Л. Я. Малімон // Психологічні перспективи. - 2013. - Вип. 22. - С. 50-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2013_22_8 Розглянуто поняття особистісної безпорадності, описано її прояви на когнітивному, емоційному та поведінковому рівнях. Проаналізовано результати емпіричного дослідження щодо зв'язку показників емоційного дефіциту безпорадності з такими мотиваційними характеристиками особистості студента, як локус контролю, мотивація досягнення успіху й пізнавальна активність у навчальній діяльності. | ||
| 5. |
Дучимінська Т. І. Психологічний аналіз взаємозв’язку особистісної безпорадності з провідною діяльністю в юнацькому віці [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська // Психологічні перспективи. - 2014. - Вип. 24. - С. 77-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2014_24_9 | ||
| 6. |
Дучимінська Т. І. Роль лабораторного практикуму з психодіагностики та клінічної психології у виявленні проявів особистісної безпорадності студентів [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська, О. М. Хлівна // Психологія: реальність і перспективи. - 2017. - Вип. 8. - С. 79-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2017_8_20 | ||
| 7. |
Дучимінська Т. І. Психологічний аналіз складників когнітивного компонента особистісної безпорадності в навчальній діяльності студентів [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська // Психологічні перспективи. - 2016. - Вип. 28. - С. 118-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2016_28_13 Проаналізовано поняття безпорадності та обгрунтовано, що песимістичний атрибутивний стиль є основним фактором ризику розвитку особистісної безпорадності людини. Визначено основні діагностичні критерії сформованості особистісної безпорадності: песимістичний атрибутивний стиль, низька самооцінка й концентрація особистості на власних негативних емоційних станах, низька мотивація досягнення й рівень суб'єктивного контролю. Виділено групи досліджуваних із високим рівнем безпорадності та її протилежної характеристики - самостійності. Виявлено, що когнітивний компонент безпорадності проявляється в песимістичному сприйманні негативних подій (невдач), поясненні їх виникнення постійними й глобальними причинами (генералізація невдач), високому рівні персоналізації невдач та доповнюється іншими характеристиками когнітивної сфери "безпорадних" студентів: нереалістичністю у вчинках і стосунках, нестачею гнучкості, практичного складу розуму, високою чутливістю до невдач та помилок тощо. Емпірично підтверджено взаємозв'язок показників когнітивного компонента безпорадності з мотиваційними характеристиками особистості студента. Виявлено, що песимістичний атрибутивний стиль поєднується з низькою потребою в досягненні, низьким рівнем прагнення до знань та пізнавальної активності й низькою навчальною успішністю. Студентам із високим рівнем особистісної безпорадності притаманні низький рівень мотиву досягнення, знижена внутрішня мотивація навчання, вираженість тривожності та гніву як переважних емоційних станів у процесі навчальної діяльності. | ||
| 8. |
Дучимінська Т. І. Реалізація психопрофілактичного та психодіагностичного аспекту клінічної психології у сфері вищої освіти [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська, О. М. Хлівна, Л. І. Магдисюк // Психологічні перспективи. - 2018. - Вип. 31. - С. 83-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2018_31_9 Досліджено психопрофілактичний та психодіагностичний аспекти клінічної психології у сфері вищої освіти, які дають змогу не лише вивчати хвору людину, а також передбачати й запобігати виникненню та розвитку багатьох психічних змін і порушень. Студентський вік розглянуто як окремий період життєвого циклу людини, у якому провідною діяльністю виступає навчально- професійна діяльність із її специфічними особливостями мети, змісту, мотивації, методів і форм організації. Виділено навчальні стрес-фактори, які породжують негативні емоційні реакції студентів. Зокрема, головним фактором є інформаційний стрес у зв'язку з необхідністю перероблення великої кількості наукової та навчальної інформації в короткий термін. Наведено результати емпіричного дослідження актуального стану психічного здоров'я студентської молоді під час навчальної діяльності у вищому закладі освіти. Виділено показники особистісних чинників здоров'я, що включають ціннісно-смисловий компонент, атрибутивний стиль пояснення, самооцінку, акцентуації характеру, ставлення до життєвих ситуацій та показники соціальних чинників, якими є задоволеність навчальною діяльністю, референтним оточенням, здатність до ефективної комунікації. Визначено домінуючі показники актуального стану здоров'я в загальній структурі психічного здоров'я студентів й окреслено психопрофілактичне поле діяльності психолога щодо психічного здоров'я в студентському середовищі. Розроблено та апробовано комплексну психопрофілактичну програму роботи зі студентами вищої школи, яка спрямована на активізацію процесів самопізнання, саморозвитку, підвищення мотивації до особистісного та емоційного самовдосконалення; створення позитивного ситуаційного поля психологічної й емоційної комунікації; вироблення конструктивних стратегій навчально-педагогічної взаємодії. | ||
| 9. |
Коць М. O. Гендерні відмінності поведінкового компоненту соціального інтелекту дітей з особливими освітніми потребами [Електронний ресурс] / М. O. Коць, Т. І. Дучимінська, С. В. Полікарчик // Психологічні перспективи. - 2021. - Вип. 37. - С. 96-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2021_37_10 Здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження гендерних відмінностей поведінкового компоненту соціального інтелекту дітей з особливими освітніми потребами. Методи. Вибірку склали учні 7 - 11 класів навчально-реабілітаційного центру. Загальна чисельність яких склала 60 осіб: 36 хлопців та 24 дівчат. Досліджувані представляли собою групу різну за статевими та віковими параметрами. Для проведення емпіричного дослідження було використано: опитувальник "Соціальна адаптованість", тест "Визначення стилю поведінки в конфліктній ситуації" (К. Томас, адаптація Н. Грішиної), шкали самомоніторингу Снайдера. Результати. Встановлено, що хлопці більш соціально адаптовані, ніж дівчата. Це зумовлене, перш за все, середовищем, в якому навчаються діти з особливими освітніми потребами. Підтверджено, що у хлопців найбільше виражений оптимальний рівень самомоніторингу, тоді як в дівчат переважає високий рівень. Це свідчить про те, що у хлопців феномен самомоніторингу більш розвинутий ніж у дівчат. Висновки: виявлено низку статистично значущих кореляційних зв'язків, а саме: між стилями поведінки в конфліктних ситуаціях та рівнем самомоніторингу дітей з особливими освітніми потребами, а також між рівнем соціальної адаптованості та стилями поведінки у дівчат. Перспективами подальших досліджень вбачаємо у проведенні емпіричного дослідження особистісної сфери дітей з особливими освітніми потребами, вивчення основних причин, форм та проявів поведінкових розладів з метою їх ранньої діагностики та корекції. | ||
| 10. |
Дучимінська Т. Психологічний аналіз дослідження та психокорекції життєвої стійкості у студентів [Електронний ресурс] / Т. Дучимінська, О. Хлівна, Л. Клюйко // Психологія: реальність і перспективи. - 2020. - Вип. 14. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2020_14_11 | ||
| 11. |
Федоренко Р. Аналіз впливу психосексуальної привабливості партнерів на задоволеність шлюбом на різних стадіях подружнього життя [Електронний ресурс] / Р. Федоренко, Т. Дучимінська // Психологія: реальність і перспективи. - 2020. - Вип. 14. - С. 215-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2020_14_31 | ||
| 12. |
Дучимінська Т. І. Емоційний інтелект та соціальні навички у дітей з особливими освітніми потребами: діагностично-дослідницький аспект [Електронний ресурс] / Т. І. Дучимінська, М. О. Коць, А. В. Кульчицька // Психологічні перспективи. - 2022. - Вип. 39. - С. 99-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2022_39_10 Мета роботи - дослідити особливості прояву соціальних навичок та рівня розвитку емоційного інтелекту у дітей, що мають особливі освітні потреби. Теоретичний аналіз, систематизація наукових джерел дозволила констатувати наступне: емоційна сфера, емоційний інтелект дітей з особливими потребами має свої особливості - зниження можливостей довільної регуляції поведінки, підвищена збудливість, або навпаки загальмованість; до структури емоційного інтелекту входять самосвідомість, самоконтроль, мотивація та соціальні навички; соціальні навички - це сукупність орієнтирів і сформованих дій, що дозволяють дитині успішно соціалізуватися (прояв почуттів та емоцій, навички міжособистісної взаємодії, ситуативне регулювання емоцій, тощо). Методи. Емпірична частина дослідження грунтувалася на методиках: "Діагностика емоційного інтелекту" Н. Холла; "Опитувальник Емін" Д. Люсіна та "Опитувальник соціальних навичок" А. Гольштейна. Результати. У результаті дослідження розвитку емоційного інтелекту та соціальних навичок дітей з особливими освітніми потребами вдалося встановити наступне. Інтегративний показник емоційного інтелекту дітей з особливими освітніми потребами має переважно низький рівень сформованості. Досліджуваним притаманні низький рівень самоконтролю емоцій та усвідомленні емоцій. Показники внутрішньоособистісного емоційного інтелекту демонструють, що в більшості вибірки дослідження переважає середній рівень розвитку, що характеризується розумінням власних емоцій та здатністю управління ними. Респонденти мають певні здібності до контролю експресії, здатності контролювати зовнішні прояви своїх емоцій. Дослідження міжособистісного емоційного інтелекту дозволило констатувати низький рівень розвитку цього показника. Досліджувані мають складності у розумінні почуттів і намірів інших людей. Дослідження соціальних навичок опитаних продемонструвало високий рівень розвитку цього показника, який характеризується початковими навичками, навичками реакції на думку іншої людини, навичками планування майбутніх дій, навичками альтернатив агресивної поведінки. Водночас, навички самовираження у спілкуванні у досліджуваних мають показники низького рівня розвитку. Висновки: здійснене дослідження дало можливість визначити особливості емоційного інтелекту та соціальних навичок у дітей з особливими освітніми потребами. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні динаміки змін структурних компонентів емоційного інтелекту та у розробленні психокорекційних програм, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту та соціальних навичок. | ||
| 13. |
Бабій М. Ф. Схильність до ризику та імпульсивних дій у спортсменів різного віку [Електронний ресурс] / М. Ф. Бабій, Т. І. Дучимінська, М. О. Коць // Психологічні перспективи. - 2023. - Вип. 41. - С. 10-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2023_41_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |